Веселка кольори свої дарує

Веселка в небі! Ну, хіба ж не диво!
Виходиш вранці, а вона цвіте
На ціле небо ніжно і красиво…
Природне явище, здавалось би просте,
А скільки щастя, аж душа співає!
І хочеться летіти в небеса.
Вона в чарівну казку закликає,
В якій є диво, мудрість, чудеса…
І не важливо скільки літ прожито,
Душа летить у небо до краси!
Вона натхненна, радісна, відкрита,
У ній звучать чарівні голоси…
Веселка кольори свої дарує
І повертає у щасливі дні.
Вона усіх дивує і чарує,
Душі приносить трепетні пісні.