Ну, от і середина літа!
Теплінь й неймовірна краса!
Вже стигне в колоссячку жито,
А вранці — краплиста роса
Довкіл діамантами сяє,
Зозуля уже не кує.
Лиш грім десь у хмарах гукає,
І в цьому казкове щось є.
Потроху усе достигає:
Картопля, горох, буряки,
І соків кавун набирає,
Достигли смачні огірки…
Це літо! Пора дивовижна,
От довше б те щастя було!
І пісенька б линула ніжна,
А все достигало б й росло…
Та вічно ніщо не триває,
Початок й кінець має все…
Як літечко вже догорає,
То осінь природа несе.