Всміхнувся ранок щиро, веселково,
У росах квіти, в небесах — блакить.
І на душі так гарно, пречудово!
Бо в тебе є можливість просто жить,
Щасливим бути і життю радіти,
Сміятися і дивину творить…
Із мріями у небеса летіти,
Й для когось навіть зіркою світить…
Є щастя мріяти, учитися, любити
І дивуватися, летіти в дивосвіт…
Й велике щастя на Землі цій жити,
Й любимим бути з самих ранніх літ…
Є щастя бачити, і чути різні звуки,
І бігати поміж росистих трав.
У тебе все на місці: ноги, руки
І Бог тобі ще розум й мудрість дав.
Тож на життя не треба нарікати,
А вдячним бути і за ніч, й за день.
І в небо «Дякую!» щоденно посилати
Й не набивати мотлохом кишень.
А думати про світлу душу треба,
У ній носити сонця промінець!
І мріяти, і поглядати в небо,
Й нести тепло до всіх людських сердець.