Дитинства час… Дні довгі і чудові,
У пошуках, у чарівних казках…
Тут все нове: і ранки світанкові,
І відкриття, й нічний, таємний страх,
Що десь під ліжком тихо зачаївся,
І світ природи, у якім дива…
І вітер, що у гіллі заблудився,
Та добрі, милі серденьку слова…
Усе в дитинстві перший раз буває,
Все невідоме, і таке нове…
Воно дивує, вабить і лякає,
Та все життя у пам’яті живе.
Все в ці літа сприймається на віру,
Бо серце щире, зовсім молоде…
Все викликає у душі довіру
І по стежині в майбуття веде.
Тому нам треба діточок любити,
Хай доброта до світла їх веде.
Учіть їх праведно у світі жити,
Бо, що посієте, то те й до вас прийде.