Листя падає так тихенько
І лягає мені до ніг.
Жовте, буре, а ще руденьке...
Тихо-тихо ляга, як сніг.

Я із листя букет збираю
І в кімнату свою несу.
Незвичайний букет із гаю,
Незрівнянну, палку красу.