Сьогодні сонце гарно зацвіло,
Душа також від щастя зацвітає.
Подарувало сонечко тепло,
Тож все в природі дружно оживає.
І тягнеться до сонця і тепла,
Бо в цьому є та життєдайна сила,
Що над зимою гору вже взяла
І все в природі разом воскресила.
А в небі голубінь і дивина!
Така краса — в словах не описати...
І щастям все заповнює сповна,
Так хочеться планету обійняти
І пригорнути, заспокоїти її,
Любов’ю напоїти й добротою.
Та припинити розбрат і бої,
Щоб стала доля в нас усіх ясною.
Й щоб не кришилась на шматки Земля,
І не здригалась, як у лихоманці...
Щоб зацвітали квітами поля,
Й серпанки ніжні вигравали вранці...
Й світились щиро трави у росі.
Й щаслива пісня понеслась над гаєм...
Повинні Землю полюбити всі,
Бо це від нас планета помирає...
Від наших дій здригається вона,
Від ненависті, жадібності й злоби,
Від того, що гримить страшна війна,
Що ми людської позбулись подоби.