Рідна мова, рідне слово,
Мов веселка ожива!
Як звучить вона чудово
І які у ній слова!
Наче пісня солов’їна,
Що лунає навесні!
Ніби квіточка чарівна,
Що вклоняється мені...
Дивовижна і крилата,
В ній надія і краса!
О! Яка ж вона багата,
Є в ній мудрість й чудеса!
Наша мова розмаїта,
Чарівні у ній слова...
Долею не раз побита,
Але рідна і жива.
Й буде вічно процвітати,
Наче квіти навесні.
Бо ж вона усім нам — мати!
З нею наші дні ясні!
З нею всі ми — українці!
З нею ми — народ усі!
Разом, а не по одинці
Жити будемо в красі.
В бій йдемо за Батьківщину
І за мову чарівну!
Не здолати Україну,
Як не зупинить весну!