Учитель у житті — сіяч добра,
Турботи, світла, мудрості й любові.
Важка це праця, це не просто гра,
Бо ж треба донести усе це в слові,
Щоб діти зрозуміли і взяли
У власне серце паростки любові,
Зростили й по життю із ними йшли,
Й були натхненні, світлі і чудові.
Щоб випромінювали добрість і тепло,
І сонечком могли для всіх світити.
Щоб з ними поруч добре всім було,
І захотілось праведно всім жити.
Учитель по життю дітей веде,
Знання дає і психіку формує.
І не дівається наука та ніде,
А залишається і силу трансформує.
Учитель сіє зерна доброти,
Любові й мудрості… І це важливо!
Дитина світлою повинна в світ іти,
Тож вчитель в школі творить справжнє диво!