А зараз кожній жінці й чоловіку
Без сумніву і геть без каяття
Дитинку треба взяти під опіку
І повести її в щасливе майбуття,
Бо так багато сиріт в Україні,
Без мами й тата, без свого житла...
А як в цім світі вижити дитині,
Тим більше, що сім’я у них була...
Вони любов’ю всі були зігріті,
Їм дарували ласку і тепло.
Й цього не стало однієї миті
І все життя на перекіс пішло...
І дітям зараз дуже важко стало,
Бо найрідніших в них тепер нема.
А їм для щастя треба зовсім мало,
Любов і ласка, щоб не йшла зима
У їхні душі, щоб сміялись діти,
Й любов’ю зігрівались їх серця...
Щоб всі вони могли у щасті жити
І вірили у добрість до кінця.