Я і школа

Відпрацювала в школі аж пів віку,
Та й до тепер не розлучаюсь з нею.
До усмішок, пісень і шуму-крику
Я прикипіла серцем і душею.
Хтось скаже «шумно»… Я ж його не чую,
Для мене це, як музика чи свято.
Я кожного з дітей душею чую,
Хоч діток в школі так було багато!
Вже не працюю, а душа світліє,
Як хоч на мить у школу повертаю.
Бо в школі гамірно й живе там мрія,
Мене цей шум і справді надихає.
І я щаслива! Знову бачу очі
Допитливі, усміхнені, цікаві.
Вони у сни приходять серед ночі,
Ці погляди живі, хитренькі й жваві…
Час промайнув. Своє відпрацювала…
Та лину в школу серцем і душею…
Там диво й казка… Але я й не знала,
Що вже навіки поріднилась з нею.