Це наше рідне, українське : збірка поезії, 2024. — 216 с.

Придбати книгу

Життя на повну силу

Як же треба любити цю землю, свій рідний край, щоб йому присвятити все своє життя… Маючи можливість жити у великому місті, навіть в іншій країні, маючи великі статки і вже не турбуватися ні про що, людина їде в село, де народилася і виросла. Вона втішається цими прекрасними краєвидами, древнім лісом і заквітчаним полем, бездонним і вічним небом, де летять навесні з вирію птахи до своїх гнізд і починають співати дивовижні чарівні пісні аж до пізньої осені… Людина не просто живе, а живе на повну силу, віддано, красиво і світло. І ця людина Михайло Весельський робить життя своїх односельців кращим, бо для них збудував у селі школу, лікарню, гостьовий будинок, а в перспективі ще й клуб, де молодь зможе не тільки відпочивати, а й займатися творчістю. Михайло допомагає всім і ніщо вже не обходиться без нього, він до всього причетний: треба збудувати огорожу навколо кладовища — будь ласка, він виділив кошти; треба звести у селі храм і тут він допоміг грошима і всім, чим міг. Це ж якою повинна бути душа світлою і чистою, доброю і мудрою, щоб присвятити себе людям, хоч не всі люди і не дуже задумуються над цим. Все йде так, ніби він комусь щось винен. Чи то люди так збайдужіли, чи то заздрість бере гору? Ох, уже та наша зелена жаба, як вона виросла! А насправді, погляньте! Це ж він Михайло Весельський сам один збудував для ваших дітей такий чудовий, гарний, теплий, затишний ліцей, де ваші діти вчаться в красі і в затишку, здобувають основи знань, розвиваються, маючи найсучасніші, найпрекрасніші дошки, комп’ютери, парти… Словом все, про що ви навіть і мріяти не могли, бо навіть у столиці таких шкіл немає, як у Радовлі. Тож і ви не стійте осторонь, а допоможіть хоч своїм дітям добрим словом, прочитайте їм казку, розкажіть їм про життя-буття своє і своїх бабусь-прабабусь, та прадідів, почитайте разом з дітьми книжечку, обговоріть її з ними, розкажіть про добро і зло, вчіть своїх дітей бути людяними, добрими, щирими, привітними, ввічливими, працьовитими, адже у вас усіх є приклад для наслідування це ваш земляк, односелець — Михайло Весельський. Це він, як Атлант, тримає небо над селом, і над вами всіма, щоб воно не впало, щоб Радовель не занепав, а розквіт, оновився і вам усім жилося тут краще. Ви думаєте, що все це, що він має, йому впало з небес? Помиляєтесь, якщо так думаєте. Щоб вийти на свій шлях, треба було не один рік не тільки прораховувати, роздумувати, а й перепробувати, переробити гори різної роботи, а скільки недоспаних ночей, а скільки образ і заздрощів пережити! А скільки було підніжок і штурханів… Не кожна людина здатна знайти у собі таку настирність, та й не кожен має такий розум, мудрість, наполегливість і силу волі. Та й не в кожного є сила і бажання боротися і йти вперед, долаючи всі труднощі і не здаватися. Тому ви, сьогоднішні батьки, не лінуйтеся, а працюйте з дітьми зараз, тепер, щодня, бо це майбутнє ваших дітей і ваше майбутнє також! Яких сьогодні ви виховаєте дітей, що закладете у їхній світогляд, яку часточку доброти і людяності вділите їм, те й матимете далі. Вони вам тим же і віддячать. Тому привчайте їх сьогодні до посильної роботи, до творчості, виховуйте в своїх дітей силу волі, привчайте до того, що будь-яку роботу треба доводити до кінця; фантазуйте з ними, садіть навколо хати квіти, варіть разом з ними обіди, печіть пиріжки, співайте з ними своїх пісень, спілкуйтеся з дітьми щиро і радісно і будьте щедрими на любов і ласку до дітей. Бо їм не так потрібні сьогодні смартфони та інше чудо техніки, як ваша любов, доброта, тепло ваших сердець, щирі обійми і поцілунки, та мудре слово.

Ви всі живете в казковому краю, де краса оточує вас з усіх боків, повітря таке чисте, насичене ароматом хвої та різнотрав’я, і квітів, що його, здається, можна не тільки вдихати, а й пити. А небо над вами — це безкінечний Всесвіт! У ньому стільки зірок, що й не злічити, і вони так низько розсипані тут на Поліссі, що їх, мабуть, можна збирати руками. Покажіть їм це диво, навчіть дітей мріяти, бачити красу, готуйте їх до того, щоб кожна ваша дитина могла зняти зірочку з неба і стати щасливою у своєму житті. Покажіть усю цю красу своїм дітям, заведіть їх у ліс в кожну пору року, розкажіть їм про Мавок і Лісовиків, про все те диво, що придумав народ за віки, хай вони там почують різні звуки, які зачаклують їх. Хай відчують на собі тихенький легіт і швидкий порив вітру, та його пісні і шуми у верховітті дерев; хай почують ті незрівнянні шумові оркестри восени, коли злітає листячко з дерев. Хай зачудуються пташиними хорами навесні. Хай знайдуть першу весняну квіточку і замилуються нею або знайдуть свій перший грибок…Тож порадійте з ними… Набудьтеся зі своїми дітьми, бо час невблаганно летить, все змінюється, а діти так швидко виростають і вже через кілька років вони підуть у своє власне життя. І добре, як ви будете у їхньому дорослому житті бажаними для них, дорогими і рідними. А може статися і зовсім не так. А все залежить від вас самих і вже зараз, якими ви сьогодні є для своїх дітей. Тому, поки ваші діти ще маленькі, любіть їх щиро, частіше пригортайте, цілуйте, обнімайте, а головне — розмовляйте з ними, розказуйте їм про все на світі, привчайте до порядку і до праці, до дисципліни, вчіть їх змалку творити, щось робити, допомагати іншим, плетіть, вишивайте, малюйте, танцюйте, щоб вони потім могли вибрати роботу до душі. Робіть все для того, щоб ваші діти були найкращими, найдобрішими, найрозумнішими, найвихованішими і наймудрішими. Це ваша робота, дорогі тата і мами. Своїм прикладом ви виховуєте власних дітей і творите вже сьогодні їхню і свою долю. Діти завжди вчаться на людях. Що бачать і чують від батьків та дорослих, те й повторюють, і їм здається, що це правильно. Тому, шановні, задумуйтесь над своїми словами, діями, вчинками… І вчіть, вчіть своїх дітей всьому доброму, мудрому, світлому, чистому. Щоб душа ваших дітей світилася сонечком, щоб вони випромінювали промінці світла і щастя. Таких людей легко і радісно приймає світ, бо вони несуть тепло і доброту, любов і світло. Тож ваші діти хай виростають саме такими — добрими і світлими, турботливими і люблячими. Це ж ваші діти! І хай вони завжди пишаються тим, що вони з Радовля, що у їхньому рідному краю є чудові і просто легендарні люди, що це їхній квітучий край, малий куточок України.

Подякувати автору

4149 6293 5206 2541

Красоткіна Надія Григорівна

Відеозаписи у виконанні та за участі Надії Красоткіної.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube

Відеозаписи творів Надії Красоткіної у виконанні дітей та дорослих.

Перегляньте усі відеозаписи на YouTube